Кір — це висококонтагіозне (надзвичайно заразне) гостре вірусне захворювання. В основному кором хворіють нещеплені діти, які відвідують дитячі заклади. Підлітки й дорослі, які раніше не хворіли кором, та не отримали вакцину проти нього, також залишаються надзвичайно сприйнятливими до цієї інфекції.

Джерелом інфекції є хвора кором людина з моменту появи перших ознак хвороби до п’ятого дня від початку висипань. У випадку зараження, після контакту із хворим проходить від 7 до 17 днів, перш ніж хвороба проявиться (інкубаційний період).
Кір — це повітряно-краплинна інфекція. Вірус попадає в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і око від хворої кором людини, яка поширює його при диханні, розмові, чханні і кашлі.
Вірус кору дуже летучий — з потоком повітря він може попадати в сусідні приміщення й навіть на інші поверхи будинку через вікна, вентиляцію, замкові щілини, тому заразитися можна, просто перебуваючи в одному будинку із хворим.
Хвороба починається гостро: дитина скаржиться на сильний головний біль, слабкість, температура може підвищуватися до 40ºC, апетит відсутній. Незабаром з’являються нежить, кашель — звичайно сухий, болісний, або гавкаючий — при ларингіті. Горло в дитини червоне, набрякле, шийні лімфовузли збільшені. Характерне запалення слизової оболонки око — кон’юнктивіт.
На 4-5 день хвороби з’являється висип — спочатку на шкірі голови, за вухами, на обличчі. Наступного дня вона поширюється на тулуб, ще через день — на руки й ноги. Коревий висип являє собою численні дрібні червонуваті цятки і пухирці, які мають тенденцію до злиття й утворення більших плям. Якщо немає ускладнень, то із четвертого дня від початку висипань наступає поліпшення стану.
У наші дні при вчасно початому грамотному лікуванні ускладнення при кору бувають нечасто. Більшість дітей (на відміну від дорослих) переносять цю хворобу без наслідків. Ускладнення частіше виникають у дітей до року, недоношених, з малою масою тіла, алергіків.
Перебіг хвороби може ускладнюватися ураженням дихальної системи: ларингітом, трахеїтом, бронхітом, пневмонією; око — кон’юнктивітом, блефаритом; травної системи — диспепсії; запаленням середнього вуха — отитом або слухової труби — евстахеїтом. У маленьких дітей часто буває стоматит.
Найважчі ускладнення кору, які, на щастя, зустрічаються надто рідко, торкаються головного мозку — менінгіт і енцефаліт.
Неускладнений кір лікують дома, обов’язково під спостереженням лікаря. При важкому перебігу хвороби, розвитку ускладнень, можлива госпіталізація.

Профілактика кору

У людини, що перехворіла кором, на все життя зберігається імунітет до цієї інфекції — випадки повторних захворювань одиничні.
Діти до 6 місяців, які перебувають на грудному вигодовуванні, хворіють на кір украй рідко.
Основний спосіб профілактики цієї інфекції — активна імунізація. Вакцинацію проти кору проводять дітям у віці 12 місяців, ревакцинація — у шість років. Імунізація проти кору також проводиться раніше нещепленим підліткам, які й не хворіли кором, у віці 15-17 років і дорослим у віці до 35 років.
У дитячих дошкільних установах карантин встановлюється для щеплених дітей, які раніше не хворіли кором на 17 днів від початку контакту.
Щеплення проти кору проводиться вакциною «Пріорікс» (до якої крім протикорового компоненту входять: протиепідпаротитний та протикраснушний компоненти), цією вакциною щеплюються діти та дорослі в усьому світі.